?

Log in

No account? Create an account
мови дипломів про вищу освіту у пострадянських країнах
пашпорт
conservator_85
Давно планував проглянути, якими мовами оформлюються дипломи в різних постсовєтських країнах. Отож (інформація за зразками, які можна виявити в мережі).

Европейська частина колишнього СРСР:
Україна: до 2014 українською, далі — українська і англійська.
Білорусь: білоруська і російська.
Росія: російська, окремі заклади мають право на двомовні російсько-англомовні дипломи власного дизайну.
Молдова: у 1990ті роки — румунська, з 2000х — румунська і англійська.
Литва: литовська. державного зразка немає, у кожного університету власний дизайн.
Латвія: латиська або латиська й англійська залежно від закладу освіти.
Естонія: естонська.

Південний Кавказ:
Грузія: грузинська й англійська. У 1990ті — грузинська й російська.
Азербайджан: азербайджанська й англійська або тільки азербайджанська (залежно від закладу освіти).
Вірменія: у 1990ті вірменська й російська, пізніше — вірменська на цілу сторінку, а англійська й російська дрібнішим кеґлем на іншій.

ЦентрАзія:
Казахстан: дипломи про вищу освіту казахською й російською, дипломи PhD казахською, англійською і російською (англ. і рос. на одній сторінці).
Таджикистан: таджицька й російська. до 2017 дипломів про наукові ступені не було, спецради формувалися через Москву, дисертації затверджувалися російським ВАК.
Киргизстан: киргизька й російська.
Туркменістан: у 1990ті — туркменська й російська, з 2000х — туркменська й англійська.
Узбекистан: узбецька й англійська.

Київ у ренкинґу міст за "придатністю для життя" (2010-2015) за версією The Economist
пашпорт
conservator_85
(свіжі дані й порівняння з 2010).

ренкинґ міст за "рівнем придатности для життя" укладається раз на 5 років, але реально падіння в ньому Києва з майже 70 балів до 43 зі 100 можливих, звісно, датується часом війни. падіння ситуативне, тимчасове, але...

цікаво, що таке ж падіння в ренкинґу лише у Дамаска і Триполі [порівняно, ясна річ, оскільки вони перебували нижче Києва у 2010, то й тепер нижче, але це різний рівень "нижче"], рівень особистої безпеки мешканців у яких значно гірший, ніж у киян та гостей столиці. певно, тут визначальну роль грає ще значне падіння прибутків населення міста (без урахування майже незмінних цін на основні витрати) - в Україні воно більше.

p.s. натомість можна порадіти за Хараре, яке піднялося з бл. 37 до 43 балів, зрівнявшись із Києвом :)

p.p.s. а після війни слід очікувати на компенсаторний ріст, тільки ж якби то знаття, коли це буде.

гумор. Азаров формує "уряд у вигнанні" і визначився з кандидатом у президенти
пашпорт
conservator_85
на лого азарівського анекдоту під назвою "комитет спасения Украины" замість "порятунок" в назві "комітету" вжито релігійний термін "спасіння". вимога дизайнера, щоб було симетрично, мабуть :)



кулак у колі на лоґо уже навіть плаґіятом назвати не виходить. він настільки поширився від часів німецького Ротфронта 1920-30х рр. до сербського "Отпора", грузинської "Кмара" чи російської "Обороны", що став загальним місцем. хіба для пласких жартів згодиться.

а рамка у вигляді пелюсток соняшника навколо кола з кулаком - це жах із серії "дайте мне это развидеть".

"кандидатом у президенти" оголосили колишнього всенародно обраного мера Черкас, одного з членів "Канівської четвірки" 1999, у першій половині 2000х - одного з лідерів праворадикальної УРП "Собор" Володимира Олійника.

охх...

Москва (книжки) :)
пашпорт
conservator_85

Змотався, значить, у справах до Москви.

Забрав книги, залишені там рік тому через те, що перебрав дозволену вагу для багажу на літак, і ще дещо купив. Додому привіз таке -

Кринко Е., Тажидинова И., Хлынина Т. Повседневный мир советского человека 1920-1940-х гг.: жизнь в условиях социальных трансформаций. - Ростов-на-Дону: ЮНЦ РАН, 2011.

Истер Дж. Советское государственное строительство. Система личных связей и самоидентификация элиты в Советской России. - М.: РОССПЭН, 2010.

Кондрашин В. Крестьянство России в Гражданской войне: к вопросу об истоках сталинизма. - М.: РОССПЭН, 2009.

Верт Н. История советского государства. - М.: Весь мир, 2006.
(давно читав, але на папері вдома має бути)

Бенсаид Д. Маркс [Инструкция по применению]. - М.: Институт общегуманитарных исследований, 2012. (цю теж давно прочитав)

Хомский Н. Новый военный гуманизм. Уроки Косова. - М.: Праксис, 2002.

Хомский Н. Классовая война. Интервью с Дэвидом Барзамяном. - М.: Праксис, 2003.

Древнейшие государства Восточной Европы. 2006 год: Пространство и время в средневековых текстах. - М.: РФСОН, 2010.

Исторические и литературные памятники "высокой" и "низовой" культуры в России XVI-XIX вв. Сборник научных трудов. - Новосибирск: СО РАН, 2003.

Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. - М.: Лабиринт, 2011.
(давно читав, але на папері мушу мати)

Холодковский И. Палеография монет. Краткий очерк (Пособие для разборки монетных легенд). - Н. Новгород, 2012. (репринт видання 1912, дуже приємна річ)

Морозов Д. Комедия "Тысяча и одной ночи": эстафета мистификаций или шедевр европейского романтизма. - М.: Древлехранилище, 2009 (маленький шедевр у пляні видавничої культури й оформлення, просто дуже гарна книжка).


Удома виявилися зайві книжки, віддаю (на "отдам даром" не пощу, тутешнім френдам потрібніше)
Der Bücherwurm
conservator_85
У зв'язку з тим, що маю ці тексти у паперовому вигляді у більш кошерних для посилань виданнях, віддаю колеґам -

Сталин И. О диалектическом и историческом материализме. - М.: Госполитиздат, 1954 (маю перше видання клясичного сталіністського катехизму "История ВКП(б). Краткий курс" 1938 року, де цей текст включено як один із розділів).
Ленин В. Что делать?. - М.: Госполитиздат, 1953 (маю в ПСС Леніна).
Молотов В. Речь на ХХ съезде КПСС. - М.: Госполитиздат, 1956 (маю у двохтомовику стенограф. звіту з'їзду).

Усе віддається лише разом. Звісно, усе це давно є в мережі, але кому треба на папері - кажіть.

"Інтернаціонал" у перекладі Євгена Григорука (1920)
Der Bücherwurm
conservator_85
Цей пост одночасно опубліковано у спільноті "Укрревкульт".

1 квітня 1920 року у київській "Боротьбі" було опубліковано маловідомий варіянт перекладу "Інтернаціоналу" українською мовою, виконаний Євгеном Григоруком.

Подаємо цей текст за цією публікацією, разом із приміткою-супроводом від редакції. У цій примітці подано різко критичну оцінку перекладу Вороного. Певно, невиправдано критичну, оскільки його текст, незважаючи на те, що його зроблено з німецького перекладу, до французького ориґіналу таки доста близький, та й його естетичні якості кращі за Григорукову версію, що б там редактори "Боротьби" з цього приводу не казали (на той час ними були Микола Любченко та Микола Христовий (Псьолевич), оскільки Василь Еллан-Блакитний перебував у від'їзді в Харкові, беручи участь у Всеукраїнській конференції УКП(б) та IV Конференції (на правах з'їзду) КП(б)У, де було оформлено рішення про влиття УКП(б) до КП(б)У, виходить, що примітку написав один із цих двох).

Отож -
Інтернаціонал
Досі пролетаріят України не мав українського тексту інтернаціонального гімну. Було кілька перекладів його вкраїнською мовою, але не зовсім вдалих. Останніми часами поширився переклад М.В-ого, який уявляє собою просто якийсь конфуз, а не Інтернаціонал, бо він перекладений з німецького тексту, тоді як Ежень Потьє написав свій гімн, звичайно, французькою.
Нам доставлено новий переклад Інтернаціоналу, зроблений Євг. Григоруком і вже з оригіналу Еженя Потьє, а не з якогось німецького перекладу.

  Містимо цей досить близький до тексту переклад, не наводячи поки оцінки його і вважаючи зараз лише новою спробою, безперечно, більш удалою, ніж попередні.
Інтернаціонал
Присвята громадянинові Лефрансе,
членові Паризької Комуни
 1.
Повстаньте, прокляті усюди!
Повстаньте, з голоду – раби!
Палає розум наш: се буде
Останній вибух боротьби.
Навік минулеє зітремо,
Юрба рабів, повстань як грім!
Ми світ увесь перевернемо:
Тепер – ніщо, будемо – всім!

    2.
Згори визвольників немає –
Ані богів, ані царів:
Свої кайдани розламає
Міцна рука пролетарів!
Щоб вирвать дух свій із облуди,
А хижаків за горло взять,
Розпалим горн, залізо будем,
Доки гарячеє, кувать!

    3.
Держава гне, дурять закони,
І нашу кров податки п’ють.
Нема багатим перепони, -
Про право ж бідного не чуть!
Вставайте ж, хто в ярмі конає,
Бо рівність хоче других слів:
«Без обов’язків – прав немає,
Й без прав – нема обов’язків!»

    4.
В своїй величності огидні,
Царі фабрик та рудників.
Чи ж були на що друге здібні,
Ніж на грабіж робітників?
В своїх скарбницях всі бандити
Стопили в золото наш труд.
Лиш правду мають встановити
Робітники, як все візьмуть!

    5.
Царі манять нас димом слави –
Між нами – мир, війна – з царем.
Рушниці – геть, розірвем лави,
Дощенту армії зітрем.
Як людожери сі опруться,
Тоді ми їм покажем вмить,
Що кулі нашії здадуться,
Щоб генералів власних бить.

    6.
Ми всі, робітники, селяне –
Частина армії труда,
Лиш нам на землю право дане,
А глитаїв чека біда.
І наколи б круки, що звикли,
Товстіти з нашої крівлі,
В оден чудовий день всі зникли –
Засяло б сонце на землі.

    (Приспів після кожної строфи)
Се вже бій остаточний
Перемога нас жде:
Інтернаціоналом
Ввесь род людський буде!

З французького оригіналу переклав
Ев.Григорук


Боротьба. Орган Правобережного Бюро ЦК УКП(б).
Київ, 1920, Ч.72, четв., 1 квіт. С.1-2.

кумедне :)
пашпорт
conservator_85
На сайті Відділу централізованого оформлення пашпортів ГУ МВС України є перелік осіб, які можуть робити закорд. пашпорти безкоштовно або за пільговим тарифом.

Отож, серед таких -



Цікаво, скільки ж учасників Громадянської війни на Україні відшукати можна? :) Сумніваюся, що хоч один лишився. Тупо переписали давні правила?

Колонка для historians - Виключення чи звільнення? Досвід виходу українських вишів поза контроль МОН
якийсь чувак
conservator_85
Частині читацької публіки це може здатися дивним, але в Україні є певна – дуже незначна – кількість вищих навчальних закладів, котрі можуть собі дозволити свідомо відмовитися від контролю з боку Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України і, таким чином, не підганяти свої програми під його вимоги. Використання організаційного досвіду їхньої праці, за умови забезпечення фінансової незалежности відповідних інституцій і збереження наукового характеру матеріялу, що викладається, може бути використане для створення альтернативних освітніх майданчиків із наданням формальної освіти. Останнє ж може служити ефективним доповненням до спроб різноманітних громадських організацій створити неформальну – і, відповідно, цілковито непідконтрольну державі – систему освіти…

Щось таке.

співвідношення ціна/доставка :)
пашпорт
conservator_85
отримав сьогодні куплений на Аукро 1-й том "КПУ в резолюциях и решениях съездов, конф-ций и пленумов ЦК". ціна - 1 гривня ( ! :) ), доставка - 20 :)

(no subject)
якийсь чувак
conservator_85
Написав ось такий текстик для historians -

…міркуючи над реаліями й перспективами реформування університетів та академічних НДІ, не слід забувати про ще один, значно більш ізольований, і то з цілковито відмінних причин, приклад існування університетів та академічних установ. Мова йде про виші невизнаних та (віднедавна) «частково визнаних» країн. Тут ми приділимо увагу випадкам Придністров’я, Нагірного Карабаху, Абхазії та Південної Осетії як найпоказовішим. Одразу хочемо зауважити, що ми не зачіпатимемо проблеми рівня підготовки та фактів викладання в частині таких вишів «слонознавчих» теорій, зосередившись передусім на формальних моментах.

Сподіваюся, вийшло цікаво. Тема важлива. А тамтешнім студентам і аспірантам якось співчувати хочеться, бо вибору вони часто-густо особливого не мають.